
В час, коли праця на займаних посадах стала для нього недоступною через його віровизнання, змушений був звільнитися і перейти на просту роботу у котельню, де працював до часу виходу УГКЦ із підпілля.
У 1958 році вступив до монастиря Студійського Уставу підпільної Української Греко-Католицької Церкви. Будучи монахом і працюючи на державній роботі, навчався у підпільній Духовній семінарії, що діяла у Львові.
27 жовтня 1968 р. у Львові з рук Митрополита Василія (Величковського) отримав єрейські свячення і таким чином став священиком підпільної Церкви. До Єпископської хіротонії, яку уділив у Львові Митрополит Володимир (Стернюк) 30 вересня 1986 року, виконував обов'язки підпільного священика, бувши настоятелем, а пізніше ігуменом монастиря Студійського Уставу. Ставши Єпископом, був призначений Єпископом-помічником Містоблюстителя у Львові.
У 1991 році Мирославом Іваном (Любачівським), Главою УГКЦ, був призначений Архимандритом монастиря Студійського Уставу і ректором Львівської Духовної Семінарії Святого Духа. У1993 році йому було поручено адміністраторство новоутвореної Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, а 17 квітня 1994 року відбулася його інтронізація на Правлячого Єпископа даної Єпархії, обов'язки якого виконує по сьогоднішній день.